У період воєнного стану багато українських підприємств продовжують працювати, адаптуючись до нових реалій.

У ці часи як ніколи важливою складовою успішного функціонування бізнесу залишається міжнародна співпраця, яка потребує відряджень за кордон для вирішення виробничих та економічних завдань. Це може включати: ✔️налагодження постачань, ✔️переговори з міжнародними партнерами, ✔️участь у галузевих виставках, ✔️обговорення контрактів та інші критично важливі процеси.

Законодавство України передбачає можливість виїзду заброньованих працівників за межі країни за умови дотримання визначених процедур та надання відповідного пакету документів.

Підприємство повинно мати статус критично важливого на підставі рішення відповідного центрального органу виконавчої влади або обласної військової адміністрації, а працівник, що пропонується до відрядження, – бути заброньованим у встановленому порядку. Без цього виїзд у відрядження буде неможливим.

? Які документи потрібні працівнику для виїзду?

Для того, щоб успішно виїхати у закордонне відрядження, заброньований працівник повинен мати при собі:

? Закордонний паспорт;

? Військово-обліковий документ з актуальними військово-обліковими даними;

? Смартфон із встановленим застосунком «Резерв+», в якому сформований електронний військово-обліковий документ із зазначенням терміну його дії та підстави відстрочки.

‼️ Звертаємо увагу, що електронний військово-обліковий документ має бути продемонстрований посадовій особі Державної прикордонної служби України (Держприкордонслужби) саме в застосунку «Резерв+», аби остання мала можливість просканувати QR-код військово-облікового документа за допомогою технічних засобів та пересвідчитися в автентичності та актуальності відображених у ньому військово-облікових даних.

? Службове посвідчення або довідка з місця роботи працівника із зазначенням посади та дати прийому на роботу;

? Документи, що підтверджують службову мету відрядження:

Основним документом є наказ (розпорядження) про закордонне відрядження, в якому зазначаються:

?мета виїзду;

?технічне завдання (у разі потреби);

?пункт призначення (держава або держави, місто або міста призначення, інші населені пункти, найменування підприємства, установи або організації, куди відряджається працівник);

?строк (дата вибуття у відрядження та дата прибуття з відрядження);

?джерело фінансового забезпечення витрат на відрядження;

?інші ключові моменти (маршрут поїздки у разі відрядження на службовому автомобілі, інформація про додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження тощо).

❗️У разі направлення працівника підприємства у службове відрядження за кордон за запрошенням доцільно мати при собі його копію з перекладом та програму заходів (за наявності).

☝️ Так само буде не зайвим завчасно підготувати лист-звернення до Адміністрації Держприкордонслужби, у якому зазначити, що відповідний працівник відряджається для виконання професійних обов’язків за кордоном. Примітно, що цей лист-звернення не направляються адресату, а знаходиться у працівника та пред’являється посадовій особі Держприкордонслужби у пункті пропуску через державний кордон у разі потреби.

? У пункті пропуску через державний кордон України посадова особа Держприкордонслужби перевіряє надані працівником документи, а також звіряє його військово-облікові дані з тими, що відображені в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів (Реєстр Оберіг).

✅ У разі належності підтвердних документів та повноти відображення військово-облікових даних про наявну відстрочку у «Резерв+» та Реєстрі Оберіг посадова особа Держприкордонслужби дозволяє переміщення такого працівника через державний кордон України на виїзд з України.

❌ У разі встановлення відсутності військово-облікового документу, невідповідності військово-облікових даних або у разі перебування працівника у статусі «у розшуку» в органах Національної поліції України посадова особа Держприкордонслужби відмовляє такому працівнику у виїзді за межі України та інформує найближчий орган Національної поліції України про виявлення розшукуваної особи для здійснення її адміністративного затримання та доставлення до найближчого ТЦК та СП.

✍️ Саме тому, важливо заздалегідь підготувати всі документи відповідно до вимог чинного законодавства, щоб уникнути непорозумінь при перетині кордону.

9 листопада 2023 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 3453-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок” (далі – Закон).

6 грудня 2023 року Закон був підписаний Президентом України.

7 грудня 2023 року Закон опубліковано в офіційному виданні “Голос України”.

Отже, вже з 8 грудня цього року Закон набрав чинності.

Розглянемо запроваджені Законом новели у сфері податкових перевірок та аудиту детальніше.

І. СКАСУВАННЯ МОРАТОРІЮ НА ПОДАТКОВІ ПЕРЕВІРКИ

Законом майже повністю скасований мораторій на проведення податкових перевірок. 

Так, Законом максимально розширено коло податкових перевірок, дозволених до проведення у період дії воєнного стану в Україні.

Про перевірки, які контролюючі органи мали право проводити з 1 серпня 2023 року, ми зазначали у цій статті.

Відтепер, податкові органи мають право проводити всі види податкових перевірок, крім тих, щодо яких збережено дію мораторію (детальніше див. розділ ІІІ цієї статті).

ІІ. ДОКУМЕНТАЛЬНІ ПЛАНОВІ ПЕРЕВІРКИ

Згідно з пп. 69.35² п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з 8 грудня 2023 року по 31 грудня 2024 року до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2023 та 2024 роки можуть бути включені виключно:

1. платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;

2. платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);

4. нерезиденти, які здійснюють/здійснювали в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, та/або відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва нерезидента, які відповідають хоча б одному з таких критеріїв:

• рівень зростання податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень зростання доходів платника податків;
• декларування нарахованої заробітної плати за відсутності декларування об’єкта оподаткування податком на прибуток або декларування доходу, звільненого від оподаткування відповідно до міжнародного договору України;

5. інші платники податків, які на основі показників, сформованих за підсумками 2021 календарного року, відповідають хоча б одному з таких критеріїв:

• рівень сплати податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі (цей критерій не поширюється на платників єдиного податку);
• рівень сплати податку на додану вартість на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі (цей критерій не поширюється на платників податків, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відсотків загального обсягу постачання та одночасно рівень сплати податку на прибуток становить не менше 50 відсотків рівня сплати податку на прибуток у відповідній галузі);
• дебіторська заборгованість перевищує кредиторську заборгованість більше ніж у два рази;
• загальна сума витрат, відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи, становить 75 або більше відсотків суми загального річного доходу, задекларованого у такій декларації, за умови що сума загального річного доходу, отриманого від провадження підприємницької діяльності, становить 10 мільйонів гривень і більше;
• нарахування та/або виплата податковим агентом – юридичною особою доходів у вигляді заробітної плати в розмірі менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні (за основним місцем обліку).

Щодо формування плану-графіку на 2024 рік Законом передбачені такі особливості:

1. враховуються показники позитивної динаміки рівнів сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по відповідній галузі за дев’ять місяців 2023 року, а після настання граничних строків для подання річної звітності враховуються показники за 2023 рік[1];

[1] У разі якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, враховуються показники за попередній рік.

2. враховуються показники позитивної динаміки рівнів нарахування та/або виплати податковим агентом – юридичною особою доходів у вигляді заробітної плати за дев’ять місяців 2023 року, а після настання граничних строків для подання Податкового розрахунку за четвертий квартал 2023 року враховуються показники за чотири квартали 2023 року.

При цьому, зверніть особливу увагу на таке:

1. рівень сплати відповідного податку по галузях та показники середньої заробітної плати у відповідній галузі за регіонами, сформовані на основі показників за підсумками 2021 календарного року, публікуються на офіційному веб-сайті ДПС України протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Законом;

2. галузь визначається за видами економічної діяльності на рівні класу згідно з КВЕД 009:2010;

3. внесення змін до плану-графіка може здійснюватися щомісячно з урахуванням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), наявності/відсутності безпечних умов для проведення перевірок та з урахуванням вимог, встановлених у пп. 69.2² п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ;

4. оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС України не пізніше останнього числа місяця, в якому було затверджено такий оновлений план-графік;

5. документальні планові перевірки платників податків, наведених вище у п. 1-3, можуть розпочинатися не раніше ніж через 30 календарних днів, наступних за датою оприлюднення оновленого плану-графіка та за умови надіслання (вручення) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки:

а) копії наказу про проведення документальної планової перевірки; та

б) письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки;

6. документальні планові перевірки нерезидентів (п. 4 вище) та інших платників податків за показниками 2021 року (п. 5 вище), які були включені до оновленого плану-графіка на поточний рік, може бути розпочата не раніше ніж через два місяці з дня оприлюднення оновленого плану-графіка.

ІІІ. ЧАСТКОВЕ ЗБЕРЕЖЕННЯ МОРАТОРІЮ
НА ДОКУМЕНТАЛЬНІ ТА ФАКТИЧНІ ПЕРЕВІРКИ

Відповідно до пп. 69.35¹ п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, тимчасово, з 1 грудня 2023 року[1], діє мораторій:

[1] Ураховуючи, що Закон набрав чинності 08 грудня 2023 року, то саме з цієї дати застосовуються норми про мораторій на проведення податкових перевірок.

Щодо документальних перевірок

1) на проведення документальних перевірок ФОПів – платників єдиного податку першої та другої груп (крім перевірок, пов’язаних з припиненням підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, та/або таких, що проводяться на звернення платника податків) – до 1 грудня 2024 року;

2) на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку тимчасової окупації є тимчасово окуповані Російською Федерацією території України[1], – до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація відповідних територій, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України – до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, крім документальних позапланових перевірок:

[1] Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, а також дати завершення тимчасової окупації, завершення бойових дій, припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних наказу Мінреінтеграції від 22.12.2022 року № 309. 

• що проводяться виключно на звернення платника податків;

• що проводяться з підстав, визначених: – пп. 78.1.5  ПКУ – у разі подання заперечення до акта перевірки чи скарги на податкове повідомлення-рішення (ППР), в яких вимагаються повний або частковий перегляд результатів перевірки чи скасування ППР; – пп. 78.1.7 ПКУ – у разі реорганізації платника податків; – пп.78.1.8 ПКУ – якщо заявлено відшкодування ПДВ на суму більше 100 тисяч грн; – пп.78.1.12 ПКУ – щодо перевірок у порядку контролю контролюючим органом вищого рівня; – пп. 78.1.21 ПКУ – у разі отримання інформації від іноземних державних органів щодо порушень платником податкового законодавства;

• платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

3) на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку бойових дій є територія, на якій ведуться активні бойові дії, – до останнього числа місяця, в якому було завершено бойові дії на відповідній території, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України – до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, крім документальних позапланових перевірок:

• що проводяться виключно на звернення платника податків;

• що проводяться з підстав, визначених: – пп. 78.1.5  ПКУ – у разі подання заперечення до акта перевірки чи скарги на податкове повідомлення-рішення (ППР), в яких вимагаються повний або частковий перегляд результатів перевірки чи скасування ППР; – пп. 78.1.7 ПКУ – у разі реорганізації платника податків; – пп. 78.1.8 ПКУ – якщо заявлено відшкодування ПДВ на суму більше 100 тисяч грн; – пп. 78.1.12 ПКУ – щодо перевірок у порядку контролю контролюючим органом вищого рівня; – пп. 78.1.21 ПКУ – у разі отримання інформації від іноземних державних органів щодо порушень платником податкового законодавства;

• платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

4) на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій є територія можливих бойових дій, – до останнього числа місяця, в якому була припинена можливість бойових дій на відповідній території, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України – до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, крім документальних позапланових перевірок:

• що проводяться виключно на звернення платника податків;
• що проводяться з підстав, визначених: – пп. 78.1.1 ПКУ – в частині документальних позапланових перевірок платників податків, щодо яких отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та/або з питань оподаткування нерезидентів, які здійснюють/здійснювали свою діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, платників податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги; – пп. 78.1.2 ПКУ – в частині контролю за трансфертним ціноутворенням; – п. 78.1.3 ПКУ – у разі подання уточнюючого розрахунку, що перевірявся; – пп. 78.1.5  ПКУ – у разі подання заперечення до акта перевірки чи скарги на податкове повідомлення-рішення (ППР), в яких вимагаються повний або частковий перегляд результатів перевірки чи скасування ППР; – пп. 78.1.7 ПКУ – у разі реорганізації платника податків; – пп. 78.1.8 ПКУ – якщо заявлено відшкодування ПДВ на суму більше 100 тисяч грн; – пп. 78.1.9 ПКУ – якщо щодо платника податку подано скаргу про нереєстрацію/нескладення податкової/акцизної накладної; – пп. 78.1.12 ПКУ – щодо перевірок у порядку контролю контролюючим органом вищого рівня; – пп. 78.1.14 ПКУ – у разі одержання інформації про невідповідність умов контрольованої операції принципу “витягнутої руки”; – пп. 78.1.15 ПКУ – у разі неподання або подання з порушеннями звіту про контрольовані операції; – пп. 78.1.16 ПКУ – щодо отриманого звіту про контрольовані операції; – пп. 78.1.19 ПКУ – у разі ненадання для проведення зустрічної звірки інформації;- пп. 78.1.21 ПКУ – у разі отримання інформації від іноземних державних органів щодо порушень платником податкового законодавства; – пп. 78.1.22 ПКУ – у разі ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво без взяття на податковий облік;
• платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Щодо фактичних перевірок

1. на проведення фактичних перевірок за місцезнаходженням об’єктів оподаткування чи об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, які станом на дату початку тимчасової окупації були розташовані на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, – до дати завершення тимчасової окупації відповідних територій;

2. на проведення фактичних перевірок за місцезнаходженням об’єктів оподаткування чи об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, які станом на дату початку активних бойових дій були розташовані на територіях, на яких ведуться активні бойові дії, – до дати завершення бойових дій на відповідних територіях;

3. на проведення фактичних перевірок за місцезнаходженням об’єктів оподаткування чи об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, які станом на дату початку можливих бойових дій були розташовані на територіях можливих бойових дій, – до дати завершення можливих бойових дій на відповідних територіях.

Стосовно територій можливих бойових дій мораторій не поширюється на фактичні перевірки:

• платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;

• платників податків, які здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);

• платників податків, які здійснюють діяльність у сфері купівлі/продажу іноземної валюти;

• суб’єктів, які провадять господарську діяльність без державної реєстрації як суб’єкта господарювання.

IV. “ПЕРЕРВАНІ” ПОДАТКОВІ ПЕРЕВІРКИ

По-перше, документальні перевірки, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім тих, для яких діє мораторій, поновлюються на невикористаний строк.

По-друге, документальні та фактичні перевірки, які були розпочаті (поновлені), але не можуть бути завершені у зв’язку з:

• виникненням обставин, що не дозволяють забезпечити дотримання безпекових передумов для доступу, допуску до приміщень, територій, майна, документів, звітності, іншої інформації, інвентаризації ТМЦ; або
• поданням платниками податків повідомлень про неможливість пред’явлення первинних документів (пп. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ); та/або
• за вмотивованою заявою платника податків,

зупиняються до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо проведення перевірки за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке оформлюється наказом, копія якого надсилається платнику податків до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету.

Такі обставини зупиняють перебіг строку проведення перевірки з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.

Не підлягають зупиненню документальні перевірки з підстав, визначених:

• пп. 78.1.1 ПКУ – в частині документальних позапланових перевірок платників податків, щодо яких отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України;
• пп. 78.1.8 ПКУ – в частині декларування бюджетного відшкодування);
• пп. 78.1.21 ПКУ – у разі отримання інформації від іноземних державних органів щодо порушень платником податкового законодавства.

V. ПЕРЕВІРКИ ЗА ЗАКОНОМ ПРО ЄСВ

Законом вирішується питання щодо мораторію на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ згідно з п. 9²³ розд. VIII Закону про ЄСВ[1] (далі – перевірки з ЄСВ).

Відповідно до нового п. 9²⁵ розд. VIII Закону про ЄСВ, з 1 грудня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України перевірки з ЄСВ проводяться з урахуванням особливостей, визначених п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.

Мається на увазі, що перевірки з ЄСВ проводяться з урахуванням часткового скасування мораторію на проведення податкових перевірок.

Отже, відтепер перевірки з ЄСВ можуть бути проведені щодо всіх платників ЄСВ, крім тих, стосовно яких за наведеними вище положеннями збережено дію мораторію.

[1] Закон про ЄСВ – Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” № 2464-VI від 08.07.2010.

Апеляційна Палата Вищого антикорупційного суду 31 жовтня 2023 року скасувала обвинувальний вирок у справі Заводу «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» та закрила провадження через відсутність складу злочину у діях всіх наших підзахисних: трьох службових осіб державного підприємства та двох співвласників іноземної приватної бізнес-структури.

Це перший випадок скасування Апеляційною Палатою обвинувального вироку ВАКС із одночасним виправданням усіх обвинувачених у практиці роботи цього суду.

Цей неймовірний результат досягнутий зусиллями команди практики кримінального права АО «Кролевецький та Партнери» у складі адвокатів Дмитра Остапенка та Івана Кучера.

Нагадаємо, у чому обвинувачували наших клієнтів прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на підставі зібраних Національним антикорупційним бюро України матеріалів:

• посадовців «Електроважмашу» звинуватили у продажі виготовленої Заводом продукції (запчастин до Круоніської ГАЕС у Литві) чеській приватній фірмі за ціною, яка на думку обвинувачення була нижчою за ринкову, що дало змогу чеській фірмі у подальшому перепродати ці запчастини литовському покупцеві вдвічі дорожче;

• обвинувачення наполягало на тому, що різницю між ціною продажу продукції Заводом та ціною перепродажу запчастин чеською фірмою слід вважати недоотриманим доходом «Електроважмашу» або упущеною вигодою;

• спираючись на те, що співзасновники чеської фірми є харків’янами та попередньо мали досвід взаємодії із Заводом в межах інших контрактів, обвинувачення стверджувало про фіктивність цієї фірми, заперечило можливість її посередництва та звинуватило представників бізнесу у змові з посадовцями «Електроважмашу»;

• також НАБУ і САП наполягали на можливості продажу Заводом запчастин за більш вигідною ціною, оскільки представники литовського покупця здійснювали попередній візит до «Електроважмашу» та пропонували укласти контракт безпосередньо із ними;

• у підсумку дії посадовців Заводу кваліфікували як зловживання службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків, а дії власників чеської компанії – як пособництво у зловживанні службовим становищем.

22 листопада 2022 року Вищий антикорупційний суд частково погодився зі стороною обвинувачення і, виправдавши лише одного з п’ятьох наших підзахисних, призначив усім іншим покарання у вигляді позбавлення волі на строки від трьох із половиною до чотирьох років, а також застосував спеціальну конфіскацію до грошових коштів чеської компанії.

Ми не погодилися із цим рішенням та оскаржили його до Апеляційної Палати ВАКС, наполягаючи як на відсутності доказів спричинення нашими підзахисними майнової шкоди, так і наявністю підстав для закриття провадження через направлення прокурором обвинувального акта до суду після закінчення строку досудового розслідування.

Зі спливом десяти місяців апеляційного розгляду з доводами адвокатів АО «Кролевецький та Партнери» погодилися судді судової колегії у складі Чорненької Д.С., Калугіної І.О. та Панаіда І.В., що призвело до повного та беззаперечного виправдання кожного з наших пʼятьох клієнтів.

Наша команда із нетерпінням чекає на повний текст ухвали Апеляційної Палати від 31.10.2023 у справі № 991/6712/20 аби поділитися із вами мотивами, з яких виходив Суд, задовольняючи апеляційні скарги адвокатів Дмитра Остапенка та Івана Кучера.

01 серпня 2023 року набрав чинності Закон України № 3219-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану” (далі – Закон).

Ухвалення Закону значним чином змінило правове регулювання великої кількості питань у сфері оподаткування. Не став виключенням і єдиний податок.

Про нові правила справляння єдиного податку в Україні – далі.

І. Новели щодо єдиного податку у зв’язку зі скасуванням Особливостей оподаткування[1].

[1] Особливості оподаткування – тимчасовий спеціальний єдиний податок зі ставкою 2% доходу, що припинив своє існування 01 серпня 2023 року.

Законом встановлені наступні особливості справляння єдиного податку у зв’язку зі скасуванням Особливостей оподаткування:

1. Дохід, отриманий у період застосування Особливостей оподаткування, не включається до обсягу доходу, визначеного для відповідної групи платників єдиного податку.

2. Вимоги, встановлені для відповідної групи платників єдиного податку щодо кількості осіб, які перебувають з таким платником податку у трудових відносинах, мають бути виконані до першого числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платник податку втратив право або самостійно відмовився від використання Особливостей оподаткування (у будь-якому випадку до 1 вересня поточного року).

3. Обмеження щодо видів діяльності, які не можуть здійснювати платники єдиного податку, мають бути виконані до першого числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платник податку втратив право або самостійно відмовився від використання Особливостей оподаткування (у будь-якому випадку до 1 вересня поточного року).

4. У 2023 звітному році ліміт доходу для відповідної групи платників єдиного податку визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував Особливості оподаткування.

Приклад.

Якщо платник єдиного податку до 31 липня 2023 року використовував Особливості оподаткування, а з 1 серпня 2023 року автоматично або самостійно перейшов на єдиний податок третьої групи зі ставкою 5%, то у 2023 році такому платнику залишилось “допрацювати” на єдиному податку третьої групи зі ставкою 5%  5 (п’ять) місяців. Отже, ліміт доходу для такого платнику у періоді, що залишився, становитиме 3 257 875 грн (7 818 900[1] / 12 х 5 = 3 257 875).

[1] Річний ліміт доходу для платника єдиного податку третьої групи зі ставкою 5% у 2023 році.

ІІ. Зміни для платників єдиного податку першої та другої груп.

Для платників єдиного податку першої та другої групи Законом передбачені наступні зміни.

По-перше, з 1 серпня 2023 року фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України[1] станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.

При цьому:

[1] Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у наказі Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (далі – Перелік).

• такі особи не заповнюють декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за період, в якому єдиний податок не сплачувався;

• для таких платників єдиного податку, які скористалися правом не сплачувати єдиний податок, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку;

• податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються таким платникам єдиного податку за періоди, за які був сплачений єдиний податок, що відображені в декларації платника єдиного податку;

• штрафні санкції та пеня за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку у порядку та строки, до таких платників не застосовуються.

Наприклад, для Харківської міської територіальної громади, яка згідно з Переліком визначена як територія можливих бойових дій з 24 лютого 2022 року, не передбачена дата можливості припинення бойових дій.

А тому за умови відсутності змін у Переліку теоретично платники єдиного податку першої та другої груп, які мають податкову адресу у м. Харкові, і досі матимуть право не сплачувати єдиний податок за всі місячні періоди, допоки для такої територіальної громади у Переліку не буде визначено дату припинення можливості бойових дій.

Правильність таких висновків підтверджує і Державна податкова служба України у своєму інформаційному листі № 4/2023[1].

Водночас, наведені вище норми припиняють застосовуватися до платників єдиного податку першої та другої групи у разі зміни адреси місцезнаходження на територію, яка не відноситься до територій бойових дій або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.

[1] Режим доступу: https://tax.gov.ua/data/material/000/578/694703/InfoList4_2023.pdf

Застосування цих норм у такому випадку припиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем зміни адреси місцезнаходження.

Наприклад:

20 серпня 2023 року платник єдиного податку другої групи змінив адресу місцезнаходження з міста Харкова на місто Київ (і, як наслідок, змінив свою податкову адресу).

Станом на дату зміни адреси місцезнаходження територія міста Києва не відноситься до територій бойових дій або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.

Відтак, такий платник повинен сплачувати єдиний податок за загальними правилами (шляхом здійснення щомісячних авансових внесків до 20 числа поточного місяця), починаючи з вересня 2023 року.

По-друге, для платників єдиного податку, які скористалися правом не сплачувати єдиний податок, нараховані контролюючим органом суми авансових внесків з єдиного податку, суми штрафних санкцій та пені підлягають скасуванню (анулюванню) за відповідні періоди з 1 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року.

Податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються таким платникам єдиного податку за періоди, за які був фактично сплачений єдиний податок, що відображені в декларації платника єдиного податку.

По-третє, вирішує Закон і долю “технічних” боргів, які нараховуються платникам єдиного податку першої та другої групи в Інтегрованій картці платника (ІКП) та відображаються в Електронному кабінеті.

Так, відповідно до 9¹.4.5 п.п. 9¹ п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПК, у 2022 та 2023 роках при визначенні розміру податкового боргу для платників єдиного податку першої або другої групи не включаються суми податкового боргу, що виникли за податкові періоди з 1 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року.

01 серпня 2023 року набрав чинності Закон України № 3219-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану” (далі – Закон).

Одним із найважливіших рішень, впроваджених Законом, є скасування спеціального єдиного податку зі ставкою 2% доходу (далі – Спеціальний єдиний податок або Особливості оподаткування).

Що це означає та до чого призведе?

Розглянемо детальніше.

І. ІНСТИТУЦІЙНІ НАСЛІДКИ СКАСУВАННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО ЄДИНОГО ПОДАТКУ.

Наслідки скасування Спеціального єдиного податку для платників податків, які застосували Особливості оподаткування, безпосередньо залежать від наявності та змісту їх волевиявлення станом на 31 липня 2023 року.

A. Якщо платник податків до 31 липня 2023 року самостійно подав заяву про відмову від використання Особливостей оподаткування.

У такому разі Особливості оподаткування припиняють застосовуватися до нього з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення.

За загальним правилом платник податків вважається таким, що застосовує систему оподаткування, на якій він перебував до обрання Особливостей оподаткування.

Виняток: якщо у заяві про відмову від використання Особливостей оподаткування, платник податку зазначив про перехід на загальну систему оподаткування.

Наприклад, платник податків подав до контролюючого органу заяву про відмову від використання Особливостей оподаткування 15 червня 2023 року. Тоді вже з 1 липня 2023 року до такого платника не застосовуються Особливості оподаткування та натомість він:

• повертається на ту систему оподаткування, на якій перебував до обрання Особливостей оподаткування; або

• переходить на загальну систему оподаткування, якщо про це окремо було зазначено у заяві.

B. Якщо платник податків станом на 31 липня 2023 року використовував Особливості оподаткування та не відмовилися від їх використання самостійно (і до переходу на такі Особливості був платником єдиного податку).

У цьому випадку такий платник податків з 1 серпня 2023 року автоматично вважається платником єдиного податку тієї групи єдиного податку (щодо платників податку третьої групи – тієї самої системи оподаткування), на якій він перебували до моменту переходу на застосування Особливостей оподаткування.

C. Якщо платник податків станом на 31 липня 2023 року використовував Особливості оподаткування та не відмовилися від їх використання самостійно (і до переходу на такі Особливості не був платником єдиного податку).

У цьому випадку такий платник податків з 1 серпня 2023 року автоматично вважається таким, що застосовує систему оподаткування, на якій такий платник податків перебував до обрання Особливостей оподаткування.

D. Якщо суб’єкт господарювання при державній реєстрації одразу обрав Спеціальний єдиний податок (новостворені суб’єкти господарювання).

Такі новостворені суб’єкти господарювання з 1 серпня 2023 року автоматично вважаються платниками єдиного податку третьої групи із ставкою 5%.

E. Право повторного переходу платника податків на спрощену систему оподаткування або якщо платника податків не влаштовує “автоматичне” повернення на загальну систему оподаткування.

У 2023 звітному році суб’єкти господарювання,

1) які у 2023 році використовували Особливості оподаткування та втратили право або самостійно відмовилися від використання Особливостей оподаткування та були переведені на загальну сплату оподаткування, або

2) щодо яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, мають право у 2023 році повторно здійснити перехід (обрати) на спрощену систему оподаткування, в тому числі у разі повторної протягом 2023 року державної реєстрації фізичною особою – підприємцем, шляхом подання заяви за загальною процедурою.

При цьому у разі подання заяви до 1 вересня 2023 року суб’єкт господарювання вважається платником єдиного податку з 1 серпня 2023 року (крім єдиного податку третьої групи із ставкою 3%, якщо така особа станом на 1 серпня 2023 року не зареєстрована платником податку на додану вартість).

ІІ. ПДВ-НАСЛІДКИ СКАСУВАННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО ЄДИНОГО ПОДАТКУ.

Закон автоматично відновлює права та обов’язки платника ПДВ при переході платника зі Спеціального єдиного податку на загальну систему оподаткування.

У зв’язку з цим, Закон покладає на таких платників ПДВ додаткові обов’язки у зв’язку з вчиненими “перехідними” операціями[1].

[1] Тут і надалі під “перехідними” операціями розуміються операції з відвантаження (надання) товарів (робіт, послуг), які було розпочато в період дії однієї системи оподаткування та завершено вже в період дії іншої системи оподаткування. Наприклад, мова йде про операції, які було розпочато в період сплати Спеціального єдиного податку та завершено в період сплати податку на прибуток підприємств.

Так, у п.п. 9¹.2 п.п. 9¹ п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПК) передбачається, що платники податків, для яких відновлена реєстрація платником ПДВ, зобов’язані не пізніше 31 жовтня 2023 року нарахувати “умовні” податкові зобов’язання[2] за товарами, необоротними активами, придбаними/виготовленими/ввезеними на митну територію України з ПДВ до початку застосування Особливостей оподаткування та які використані (поставлені, реалізовані) в період застосування Особливостей оподаткування.

[2] Податкові зобов’язання з ПДВ, які визначені у п. 198.5 ст. 198 ПК.

При цьому, база оподаткування при нарахуванні “умовних” податкових зобов’язань визначається:

• за необоротними активами – виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на перше число місяця, в якому вони були використані (поставлені, реалізовані), а в разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни;

• за товарами – виходячи з вартості їх придбання.

У свою чергу, відповідно до п.п. 9¹.2.1 п.п. 9¹ п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПК, платники податків, для яких відновлена реєстрація платником ПДВ, не пізніше 31 жовтня 2023 року включають до складу податкового кредиту суми ПДВ, що були сплачені під час ввезення товарів, необоротних активів у період застосування Особливостей оподаткування.

При цьому, такі платники податків зобов’язані не пізніше 31 жовтня 2023 року нарахувати “умовні” податкові зобов’язання за товарами, необоротними активами, ввезеними на митну територію України та використаними (поставленими, реалізованими) в період застосування Особливостей оподаткування.

У цьому випадку нарахування податкових зобов’язань здійснюється в тому звітному періоді, в якому суми ПДВ, що були сплачені при ввезенні таких товарів, необоротних активів під час застосування Особливостей оподаткування включено до складу податкового кредиту.

При цьому, база оподаткування при нарахуванні “умовних” податкових зобов’язань за необоротними активами визначається за правилами, викладеними у п.п. 9¹.2 п.п. 9¹ п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПК, а за товарами – виходячи з митної вартості.

Водночас, Закон визначає, що сума ПДВ, сплачена при ввезенні товарів на митну територію України за період, протягом якого платник податку застосовував Особливості оподаткування, в обрахунку показника ΣМитн[3].

[3] Загальна сума ПДВ, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України.

Проаналізовані приписи Закону дозволяють сформулювати такі висновки:

1. За “перехідними” операціями платником мають бути нараховані “умовні” податкові зобов’язання. Такі зобов’язання мають бути нараховані платником у будь-який період з серпня по жовтень 2023 року (але не пізніше 31 жовтня 2023 року[4]) шляхом реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) зведеної податкової накладної (або декількох таких), яка може бути складена будь-якою датою в межах окресленого вище періоду.

[4] Тобто, жовтень 2023 року є останнім звітним (податковим) періодом, у податковій звітності за який такі “умовні” податкові зобов’язання можуть бути задекларовані.

2. “Умовні” податкові зобов’язання за “перехідними” операціями мають бути відображені у декларації з ПДВ за той податковий період, в якому вони були нараховані (в якому була складена відповідна зведена податкова накладна).

3. Платник після відновлення реєстрації платником ПДВ має право включити до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені ним виключно за операціями з ввезення на митну територію України товарів, необоротних активів, вчиненими ним під час застосування Особливостей оподаткування. Віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у такому разі має бути здійснено не пізніше 31 жовтня 2023 року на підставі відповідних митних декларацій.

4. У разі придбання товарів, необоротних активів з ПДВ, яке мало місце під час перебування такого платника на Спеціальному єдиному податку, такий платник не може включити до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені у вартості товарів, необоротних активів.

5. Після відновлення реєстрації платником ПДВ платники зобов’язані протягом 60 календарних днів зареєструвати податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, здійснених та незареєстрованих в ЄРПН ними до переходу на Спеціальний єдиний податок (цей обов’язок випливає з абз. 13 п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПК);

6. Строк на включення до податкового кредиту сум ПДВ[5] (за зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, у тому числі складеними до введення воєнного стану на території України), починаючи з 01 серпня 2023 продовжується на ту кількість днів, протягом яких платник податку мав право на включення сум ПДВ до податкового кредиту, які припадають на період починаючи з дати введення воєнного стану на території України і до 01.08.2023.

[5] Строк для формування податкового кредиту визначений у п. 198.6 ст. 198 ПК та становить 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Наприклад, сума ПДВ, зазначена у податковій накладній з датою складання 01.01.2022 та зареєстрована в ЄРПН, може бути включена покупцем до складу податкового кредиту не пізніше 08.06.2024, тобто, у податковій звітності за червень 2024 року.

ІІІ. НОВЕЛИ ЩОДО ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ У ЗВ’ЯЗКУ ЗІ СКАСУВАННЯМ СПЕЦІАЛЬНОГО ЄДИНОГО ПОДАТКУ.

З метою усунення подвійного оподаткування “перехідних” операцій Законом запроваджуються такі положення:

1. Фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на Спеціальному єдиному податку, вартість яких визнано у складі доходу під час перебування на такому податку. Водночас фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у складі витрат під час перебування платника на Спеціальному єдиному податку;

2. Фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму доходу у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) у такому періоді, в частині суми їх попередньої (авансової) оплати, отриманої під час перебування платника на Спеціальному єдиному податку, та оподаткованого єдиним податком. Водночас фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму собівартості відвантажених (наданих) таких товарів (робіт, послуг), що врахована у податковому (звітному) періоді у складі витрат;

3. У разі отримання під час перебування платника на Спеціальному єдиному податку попередньої (авансової) оплати частини вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) у подальшому у звітному (податковому) періоді перебування такого платника на сплаті податку на прибуток підприємств, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму частини собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у такому періоді у складі витрат, яка так відноситься до собівартості таких товарів (робіт, послуг), як сума такої попередньої (авансової) оплати до загальної вартості таких відвантажених (наданих) товарів (робіт, послуг).

Наведені вище положення:

• застосовуються незалежно від того, чи прийняв платник рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, пов’язаних з бюджетними грантами);
• не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.  

Окрім питань щодо “перехідних” операцій, Законом також встановлені особливості справляння податку на прибуток підприємств у зв’язку зі скасуванням Спеціального єдиного податку, а саме:

1. Платники складають та подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку 2023 календарного року. При цьому результати діяльності за періоди перебування на сплаті Спеціального єдиного податку не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств;

2. Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності, визначений за попередній річний звітний період – 2022 рік, не перевищує 40 мільйонів гривень, у 2023 році встановлюється річний звітний період;

3. Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності, визначений за попередній річний звітний період – 2022 рік, перевищує 40 мільйонів гривень, у 2023 році встановлюється базовий квартальний звітний період.

4. Для цілей (1) визнання господарської операції контрольованою, (2) визначення об’єктів оподаткування податком на прибуток підприємств, (3) встановлення для окремих платників річного податкового (звітного) періоду, обсяг річного доходу від будь-якої діяльності платника податку на прибуток підприємств обчислюється за весь звітний 2023 рік, у тому числі з урахуванням доходів, отриманих за періоди 2023 року, в яких такий платник податку перебував на сплаті Спеціального єдиного податку.

5. Для цілей розрахунку амортизації платники податків враховують суму залишкової вартості основних засобів та нематеріальних активів, які були введені в експлуатацію до переходу платника на сплату Спеціального єдиного податку та під час його сплати. Ця сума визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації (у тому числі під час перебування на сплаті Спеціального єдиного податку). 

6. Для цілей застосування у 2023 році податкових різниць, передбачених у п. 140.2 ст. 140 ПК (так звана “тонка капіталізація”):

– не враховуються нараховані у бухгалтерському обліку під час перебування на сплаті Спеціального єдиного податку проценти за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з нерезидентами;

–  не враховуються суми фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за період перебування на сплаті Спеціального єдиного податку;

– сума боргових зобов’язань, що виникли за операціями з нерезидентами, та сума власного капіталу визначаються як середнє арифметичне значень таких боргових зобов’язань та відповідно власного капіталу на початок звітного періоду визначення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та на кінець відповідного звітного податкового періоду з цього податку з урахуванням процентів, зазначених у п. 140.3 ст. 140 ПК.

7. Для цілей застосування у 2023 році податкових різниць при здійсненні експортно-імпортних операцій (передбачені п.п. 140.5.4 та 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 ПК), не враховується вартість придбаних або реалізованих товарів (робіт, послуг) у періоди перебування на сплаті Спеціального єдиного податку.

8. Для цілей застосування у 2023 році податкових різниць при нарахуванні роялті (передбачені п.п. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПК), не враховується сума роялті, відображена у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування за періоди перебування на сплаті Спеціального єдиного податку.

9. Для цілей застосування у 2023 році податкових різниць за операціями з інструментами власного капіталу (передбачені п.п. 140.4.6 п. 140.4 та п.п. 140.5.8 п. 140.5 ст. 140 ПК), не враховуються суми дооцінки та уцінки, враховані у фінансовому результаті до оподаткування на інструменти власного капіталу, перекласифіковані у фінансові зобов’язання, за періоди перебування на сплаті Спеціального єдиного податку.

01 серпня 2023 року набрав чинності Закон України № 3219-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану” (далі – Закон № 3219-IX).

Історично найбільш гострим та дискусійним у діалозі влади та бізнесу було питання застосування РРО.

Законотворці присвятили його вирішенню низку положень у Законі № 3219-IX.

Поглянемо детальніше, які саме зміни до Закону про РРО[1] було ухвалено.

[1] Закон про РРО – Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95-ВР від 06.07.1995.

ПЕРШЕ І НАЙГОЛОВНІШЕ:

скасовується норма про незастосування до суб’єктів господарювання санкцій за невикористання РРО/ПРРО[1] або допущення інших порушень вимог Закону про РРО.

[1] РРО – реєстратор розрахункових операцій, ПРРО – програмний реєстратор розрахункових операцій.

ДРУГЕ:

для суб’єктів господарювання передбачається амністія за порушення вимог Закону про РРО, які були вчинені у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року. Ці суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за будь-які порушення, що мали місце в означений період.

Втім, не звільняються від відповідальності за порушення вимог Закону про РРО ті суб’єкти господарювання, які допустили:

• порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів;

• порушення порядку здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти;

• порушення порядку здійснення діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.

ТРЕТЄ:

Законом про РРО передбачене звільнення від відповідальності за порушення вимог Закону про РРО (крім порушень порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), які матимуть місце на наступних територіях:

• тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, – з 1 жовтня 2023 року по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;

• територіях активних бойових дій, – з 1 жовтня 2023 року по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;

• територіях можливих бойових дій, – з 1 жовтня 2023 року по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.

Дати завершення бойових дій, дати завершення тимчасової окупації, дати припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією[3] (далі – Перелік).

Наприклад, для Харківської міської територіальної громади, яка згідно з Переліком визначена як територія можливих бойових дій з 24 лютого 2022 року, не передбачена дата можливості припинення бойових дій.

А тому за умови відсутності змін у Переліку теоретично платники податків, які здійснюють господарську діяльність у м. Харкові, не будуть притягатися до фінансової відповідальності у разі вчинення порушень вимог Закону про РРО.

Чимало представників бізнесу з Харкова, Запоріжжя, Херсону, Миколаєва та інших міст України, які наразі включені до переліку можливих бойових дій, висловлювали побоювання щодо незастосовності до них норм щодо звільнення від відповідальності за порушення вимог Закону про РРО.

Заспокоюємо: про поширення аналізованих норм і стосовно суб’єктів господарювання, які здійснюють продаж товарів (надання послуг) на територіях можливих бойових дій, стверджує і Державна податкова служба України у своєму інформаційному листі № 4/2023[4]

[3] Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#Text

[4] Режим доступу: https://tax.gov.ua/data/material/000/578/694703/InfoList4_2023.pdf

ЧЕТВЕРТЕ:

поновлюється дія заборони на використання ПРРО у період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів.

П’ЯТЕ:

Для фізичних осіб-підприємців (ФОП), які перебувають на єдиному податку та не зареєстровані платниками ПДВ, передбачено спрощення вимог до відображення в розрахунковому документі назви товару (послуги). 

Передбачається, що такі особи при продажу товарів або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

ШОСТЕ:

Для ФОП, які перебувають на єдиному податку та не зареєстровані платниками ПДВ, пом’якшується фінансова відповідальність за окремі порушення вимог Закону про РРО.  

Так, до суб’єктів господарювання за:

• проведення розрахункових операцій з використанням РРО, ПРРО або розрахункових книжок (РК) на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);

• непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи;

• документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об’єкті суб’єкта господарювання, застосовуються штрафи у таких розмірах: – 25 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше; – 50 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Для порівняння: за ті самі порушення згідно з попередньою (до 01.08.2023) редакцією п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону про РРО були передбачені штрафні санкції у розмірі 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше, та 150 % вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) –  за кожне наступне вчинене порушення. 

Застерігаємо, що спрощення стосовно зазначення назви товару (послуги) у розрахунковому документі та “пільгові” розміри штрафів не застосовуються щодо ФОП, які здійснюють діяльність з продажу:

• підакцизних товарів;

• технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

• лікарських засобів;

• виробів медичного призначення;

• ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Звертаємо Вашу увагу, що застосування заходів фінансової відповідальності за порушення вимог Закону про РРО почнеться з 1 жовтня 2023 року, незважаючи на те, що норми Закону № 3219-IX набирають чинності з 1 серпня 2023 року.

Тобто, навіть після “запуску” Закону № 3219-IX у суб’єктів господарювання буде два місяці для організації процесу фіскалізації всіх господарських операцій без будь-яких можливих майнових наслідків.

«30» червня 2023 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 3219-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану” (далі – Закон).

«28» липня 2023 року Закон опубліковано в “Голосі України”. Наразі фінальний текст вже розміщений на офіційному сайті ВРУ.

Отож, вже з 1 серпня почнуть діяти “старі-нові” правила оподаткування, зокрема і щодо податкових перевірок.

Розглянемо запроваджені Законом новели у сфері податкових перевірок та аудиту детальніше.

По-перше, залишаються “дозволеними” до проведення контролюючими органами камеральні та фактичні перевірки.

По-друге, щодо документальних позапланових перевірок з 1 серпня 2023 року продовжує діяти частковий мораторій.

Так, згідно з новим п.п. 69.2¹ п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, тимчасово, на період з 01.08.2023 р. до припинення або скасування воєнного стану на території України, документальні позапланові перевірки проводяться виключно:

1) на звернення платника податків;

2) з підстав, визначених:

• пп. 78.1.1 ПКУ – у частині перевірок (1) платників податків, за якими отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та/або з питань оподаткування нерезидентів, які здійснюють свою діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва; (2) платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес); (3) платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги;
• пп. 78.1.2 ПКУ – у частині контролю за трансфертним ціноутворенням;
• пп. 78.1.5  ПКУ – у разі подання заперечення до акта перевірки чи скарги на податкове повідомлення-рішення (ППР), в яких вимагаються повний або частковий перегляд результатів перевірки чи скасування ППР;
• пп. 78.1.7 ПКУ – у разі реорганізації платника податків;

• пп.78.1.8 ПКУ – якщо заявлено відшкодування ПДВ на суму більше 100 тисяч грн;
• пп. 78.1.9 ПКУ – якщо подано скаргу на покупця щодо ненадання (неправильного складення, порушення термінів реєстрації) податкової накладної чи акцизної накладної;
• пп.78.1.12 ПКУ – щодо перевірок у порядку контролю контролюючим органом вищого рівня;
• пп. 78.1.14 – 78.1.16 ПКУ – щодо порушень окремих вимог ст. 39 ПКУ;
• пп. 78.1.21 ПКУ – у разі отримання інформації від іноземних державних органів щодо порушень платником податкового законодавства;
• пп. 78.1.22 ПКУ – у разі ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво без взяття на податковий облік.

3) документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Проведення документальних позапланових перевірок з інших підстав не допускається.

По-третє, Законом встановлюється вимога, що при проведенні фактичних та документальних перевірок обов’язковим є дотримання безпекових передумов для доступу, допуску до приміщень, територій, майна, документів, звітності, іншої інформації, інвентаризації ТМЦ тощо.

У разі порушення умов безпечного проведення перевірки така перевірка за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке оформлюється наказом, зупиняється до завершення дії обставин небезпеки та/або усунення перешкод щодо проведення перевірки.

Так само підставами для зупинення перевірки є:

1. подання платником повідомлення про неможливість вивезення первинних документів або повідомлення про втрату первинних документів відповідно до п.п. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ;

2. подання платником вмотивованої заяви про зупинення перевірки (крім перевірок з підстави, визначеної п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ (в частині декларування бюджетного відшкодування)).

Копія наказу про зупинення перевірки має бути надіслана платнику податків до його Електронного кабінету з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до Електронного кабінету.

Примітно, що в цьому та інших випадках направлення контролюючим органом документів платнику податків, що перевіряється, самого факту надсилання документу до Електронного кабінету платника податків достатньо для констатації його вручення такому платнику податків (за умови дотримання податковим органом законодавства про електронний документообіг та електронні довірчі послуги).

По-четверте, з 1 серпня 2023 року фактично “оживляється” та дещо “перезапускається” інститут документальних планових перевірок.

Так, новим п.п. 69.35 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ запроваджуються такі новели:

1. діють щомісячні плани-графіки перевірок, зміни до яких можуть вноситися без дотримання вимог п. 77.2 ст. 77 ПКУ, які мають бути оприлюднені на сайті ДПС України не пізніше останнього числа місяця, в якому було затверджено такий оновлений план-графік;

2. внесення змін до плану-графіка може здійснюватися щомісячно з урахуванням форс-мажорних обставин, обставин непереборної сили, наявності/відсутності безпечних умов для проведення перевірок, які визначені п.п. 69.2¹ п. 69;

3. до плану-графіка проведення документальних планових перевірок можуть бути включені виключно: а) платники податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;

b) платники податків, які здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);

c) платники податків, які надають фінансові, платіжні послуги;

4.документальні планові перевірки перелічених вище платників податків можуть розпочинатися не раніше ніж через 30 календарних днів, наступних за датою оприлюднення оновленого плану-графіка, за умови надіслання (вручення) таким платникам (їх представникам) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Для всіх інших платників податків мораторій на проведення документальних планових перевірок продовжує діяти.

По-п’яте, строки давності за ст. 102 ПКУ зупиняються щодо інших “підмораторних” перевірок. Відповідно, на період такого зупинення для платників податків продовжуються строки зберігання документів та інформації, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

По-шосте, увійшла у текст Закону компромісна норма, якою передбачено, що у разі сплати платником податків протягом 30 днів з дня отримання ППР суми податкового зобов’язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, що були відновлені або розпочаті з 1 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, нараховані штрафні санкції – скасовуються, а пеня – не нараховується.

Втім, існує умова для застосування цього положення: сума нарахованого та сплаченого у визначені строки основного податкового зобов’язання не повинна оскаржуватися платником податків ані в адміністративному, ані в судовому порядку.

Відтак, очевидно, що у разі оскарження ППР доля нарахованих штрафних санкцій та/або пені (як і самого основного податкового зобов’язання) залежатиме від результатів розгляду скарги або позову. 

Звертаємо увагу, що мова йде саме про оскарження за одним із двох передбачених порядків – адміністративним та/або судовим. Подання платниками податків заперечень на акт перевірки згідно з п. 86.7 ст. 86 ПКУ не охоплюються цією новою нормою, а тому платники вправі без будь-яких ризиків для себе правомірно реалізувати цей механізм.

По-сьоме, у Законі нормотворець ще раз вирішив питання щодо самоштрафів – на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України платник податків звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені у разі самостійного виправлення ним помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, у порядку ст. 50 ПКУ.

Окрім податкових перевірок, Законом урегульовано низку питань щодо документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ (далі – перевірки з ЄСВ).

• По-перше, Законом зупиняється дія “карантинних” норм Закону про ЄСВ¹: a) мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ; b) ненарахування (списання нарахованої) пені з ЄСВ; c) незастосування штрафних санкцій за порушення законодавства про ЄСВ. [1] Закон про ЄСВ – Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” № 2464-VI від 08.07.2010.

По-друге, Законом урегульовано, що за порушення законодавства про ЄСВ, що були вчинені за період з 24 лютого 2022 року до 1 серпня 2023 року, штрафні санкції, визначені ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ, не застосовуються. Так само за цей період платникам ЄСВ не нараховується пеня, а нарахована пеня за цей період підлягає списанню.

Відповідно, з 1 серпня 2023 року “розблоковується” можливість застосування до платників ЄСВ штрафних санкцій та/або пені.

По-третє, Закон частково зберігає мораторій на проведення перевірок з ЄСВ.

Так, у новій редакції п. 9²³ розділу VIII Закону про ЄСВ визначається, що з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України установлено мораторій на проведення перевірок з ЄСВ, крім:

• перевірок, пов’язаних з припиненням юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
• перевірок за зверненням платника ЄСВ;
• перевірок у (1) платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції; (2) платників податків, які здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес); (3) платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги.

“Дозволені” до проведення перевірки з ЄСВ, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, поновлюються на невикористаний строк.

По-четверте, стосовно ЄСВ законодавець так само передбачив компромісну норму щодо скасування штрафів та/або пені у разі вчасної сплати недоїмки з ЄСВ.

Так, у разі сплати платником ЄСВ протягом 30 календарних днів суми ЄСВ, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 1 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, суми штрафів, які застосовані на суму такого ЄСВ, вважаються скасованими, а пеня не нараховується. 

Умова застосування цієї пільги така сама: сума нарахованої та сплаченої у визначені строки недоїмки з ЄСВ не повинна оскаржуватися платником ЄСВ ані в адміністративному, ані в судовому порядку.

Замість висновку.

Отже, як Ви бачите, новел у сфері перевірок та аудиту чимало. Після набрання чинності Законом лише розпочнеться процес формування практики правозастосування його норм. Тому, радимо ретельно відслідковувати роз’яснення ДПС та судові рішення, а у разі виникнення будь-яких питань та проблем – невідкладно звертатися за професійною правовою допомогою.

«29» травня 2023 року Верховною Радою України було проголосовано у першому читанні та прийнято за основу урядовий проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану (далі – Законопроект № 8401)[1].  

[1] У цій статті аналізується версія Законопроекту № 8401, яка була прийнята Радою у першому читанні та розміщена на її офіційному веб-сайті: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41268. У цій версії документу граничним терміном визначене саме 01 липня 2023 року.

Дискусії навколо Законопроекту № 8401 почали виникати ще задовго до дня голосування у парламенті: його прийняття та якнайшвидше відновлення довоєнного податково-правового регулювання є одним із зобов’язань України у рамках Меморандуму з МВФ про економічну та фінансову політику.   

Загалом Законопроект № 8401 ухвалюється для:

• припинення застосування низки норм воєнного податкового законодавства; та

• фактичного відновлення довоєнних, а в деяких питаннях – і докарантинних, правил оподаткування.

Говорячи конкретніше, Законопроект № 8401 передбачає внесення змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), Закону про ЄСВ[1] та Закону про РРО[2], згідно з якими:

[1] Закон про ЄСВ – Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” № 2464-VI від 08.07.2010.

[2] Закон про РРО – Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95-ВР від 06.07.1995.

1. не пізніше 1 липня 2023 року:

• припиняється дія податкової пільги для платників єдиного податку першої та другої групи щодо права не сплачувати єдиний податок та відновлюється у повному обсязі податковий обов’язок щодо повної та своєчасної сплати єдиного податку (у свою чергу, “воєнну” пільгу щодо несплати за себе самозайнятими особами ЄСВ Законопроект № 8401 поки не зачіпає);

• припиняє своє існування спеціальний єдиний податок для третьої групи (зі ставкою єдиного податку 2% від обороту) та всі платники податків, якими був обраний цей податковий режим, з указаної дати автоматично переводяться на ту систему оподаткування, на якій такі платники перебували до його обрання;

• відновлюється “звичайний” перебіг податкових строків;

• зупиняється дія “карантинних” норм ПКУ щодо: 1) незастосування штрафних санкцій; 2) зупинення перебігу строків стосовно: – скарг платників податків в частині процедури адміністративного оскарження; – строків надання ІПК; – строків надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів; 

• зупиняється дія “карантинних” норм Закону про ЄСВ про: 1) мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ; 2) ненарахування (списання нарахованої) пені з ЄСВ; 3) незастосування штрафних санкцій за порушення законодавства про ЄСВ;

• припиняється дія “воєнних” норм Закону про ЄСВ про: 1) мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ; 2) ненарахування (списання нарахованої) пені з ЄСВ; 3) незастосування штрафних санкцій за порушення законодавства про ЄСВ;

• припиняється дія “воєнної” норми Закону про РРО щодо незастосування санкцій за порушення законодавства про РРО;

• поновлюється дія заборони на використання ПРРО у період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів.

2. з 1 липня 2023 року:

Відновлюються довоєнні правила податкового аудиту та контролюючі органи знову набувають право проводити документальні перевірки з усіх визначених законом підстав, але виключно у разі дотримання безпекових передумов для доступу, допуску до приміщень, територій, майна, документів, звітності, іншої інформації, інвентаризації ТМЦ тощо.

В контексті відновлення перевірок за ПКУ та Законом про ЄСВ у Законопроекті № 8401 зазначається, що документальні перевірки, які були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, поновлюються на невикористаний строк.

Водночас, виключно щодо податкових перевірок у Законопроекті № 8401 вказується, що на період до завершення поновлених перевірок та/або завершення дії обставин, що виключають проведення перевірок з безпекових міркувань, та/або усунення перешкод щодо проведення перевірок, зупиняється перебіг строків давності за ст. 102 ПКУ.  

Крім того, ймовірно з метою зменшення градусу напруги та послаблення невдоволення серед представників бізнесу, у Законопроекті № 8401 передбачена компромісна норма, згідно з якою у разі сплати платником податків протягом місяця з дня отримання податкового повідомлення-рішення, суми основного податкового зобов’язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, що були відновлені або розпочаті з 1 липня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, нараховані штрафні санкції – скасовуються, а пеня – не нараховується.

Але є одна умова для застосування цього положення: сума нарахованого та сплаченого у визначені строки основного податкового зобов’язання не повинна оскаржуватися платником податків ані в адміністративному, ані в судовому порядку.

Аналогічна норма буде передбачена і стосовно документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ.

Додатково до вищеперелічених змін Законопроект № 8401 передбачає і такі:

• щодо дати віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за операціями з постачання на митній території України послуг нерезидентом: відтепер це буде дата подання податкової декларації з ПДВ за попередній звітний період, а якщо за такою декларацією відображено позитивне значення суми ПДВ, що підлягає сплаті, – дата сплати до бюджету суми податку за такою декларацією;

• щодо оподаткування податком на прибуток підприємств “перехідних” операцій з відвантаження (надання) товарів (робіт, послуг), які було розпочато в період сплати єдиного податку та завершено в період сплати податку на прибуток підприємств, з метою усунення подвійного оподаткування таких операцій цими податками.  

Також звертаємо вашу увагу, що саме до 1 липня 2023 року діють пільгові ставки акцизного податку та податку на додану вартість на пальне згідно із Законом № 2618-IX.

Після цього ставка податку на додану вартість повернеться до рівня 20%, якою вона була до запровадження пільг у березні 2022 року, а ставки акцизного податку – до 213,5 євро, 139,5 євро та 52 євро за 1000 л на бензин, дизельне пальне і газ скраплений відповідно.

Цікаво, що вже під час підготовки цього матеріалу юристами нашого Адвокатського об’єднання була отримана інформація, що 01 червня 2023 року у Верховній Раді України зареєстрований законопроект № 9348, яким народні депутати пропонують  встановити наступні ставки акцизного податку: для бензину – 175 євро за 1000 літрів, дизельного пального – 175 євро за 1000 літрів, газу скрапленого – 129,5 євро за 1000 літрів.

Наразі цей законопроект опрацьовується у профільному комітеті.

Оновлення (13.06.2023):

12 червня 2023 року перший заступник Голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі опублікував пост із новиною про відстрочення початку дії норм, передбачених Законопроектом № 8401. Конкретної дати повідомлено не було, проте зазначено, що “точно вже не 01 липня”[1].   

Того самого дня увечері видання “Forbes Ukraine” із посиланням на інформацію, отриману особисто від Голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, повідомило, що народні депутати не встигли повернути перевірки бізнесу й штрафи за невикористання касових апаратів з 1 липня виключно з технічних причин, а самі норми Законопроекту № 8401 запрацюють з 1 серпня[2].

Наразі на офіційному веб-сайті Верховної Ради України розміщена версія Законопроекту № 8401, яка була прийнята у першому читанні. Законодавчі ініціативи саме за цією версію документу і були проаналізовані нами для Вас в основній статті. Станом на сьогодні цей матеріал в цілому продовжує залишатися актуальним.

Ми продовжимо моніторинг цієї ситуації та триматимемо Вас у курсі останніх новин. 

Примітно, що законодавче регулювання питання пільгових ставок акцизного податку та податку на додану вартість на пальне не було змінене, та, як нами і повідомлялося, з 1 липня 2023 року операції з продажу бензину, дизельного пального і газу скрапленого оподатковуватимуться за довоєнними ставками акцизу та ПДВ.

[1] Джерело: https://t.me/yzheleznyak/4267

[2] Джерело: https://forbes.ua/news/perevirki-biznesu-ta-shtrafi-dlya-biznesu-povernut-z-1-serpnya-getmantsev-12062023-14152

28 квітня 2023 року набрав чинності Закон України № 2970-IX (далі – Закон).

Незважаючи на те, що цей Закон здебільшого стосується імплементації у публічній фінансовій системі України міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки (CRS), ним також були внесені і інші зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема щодо податкової відповідальності.

Так, відтепер за неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу на такого платника може бути накладений штраф у розмірі:

• якщо запит пов’язаний з CRS – п’яти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (станом на 2023 рік – 33 500 грн), за кожний такий факт;

• якщо запит стосується інших підстав – однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (станом на 2023 рік – 6700 грн), за кожний такий факт (п. 121.2 ст. 121 ПКУ). 

Принагідно нагадаємо, що направлення податковими органами запитів до платників податків є однією із форм інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів, яка здійснюється при реалізації ними податкового контролю.

Статті 16, 20 та 73 ПКУ дійсно надають право податковому органу направляти платникам податків письмові запити про надання інформації та одночасно встановлюють обов’язок останніх надати відповідь на такий запит, зокрема повідомити інформацію та надати документи.

Водночас, ПКУ покладає обов’язок на платника податків надати відповідь тільки на той запит податкової, який відповідає встановленим законом вимогам до форми і змісту.

У свою чергу, за ненадання платником відповіді на запит податкової, який таким вимогам не відповідає, податкової відповідальності не передбачається. Про це прямо говориться у п.п. 73.3.4 п. 73.3 ст. 73 ПКУ.   

Надати правову оцінку відповідності запиту контролюючого органу вимогам ПКУ, а також порадити, яким чином слід побудувати комунікацію з останнім у зв’язку з отриманням такого запиту та як коректно відповісти на нього, Вам завжди допоможуть юристи нашого Адвокатського об’єднання.

Тож, повертаючись до новел податкового законодавства, варто мати на увазі, що після набрання чинності Законом ненадання Вами відповіді, неподання або подання не в повному обсязі документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу може мати наслідком не лише можливість призначення на Вашому підприємстві документальної позапланової перевірки^[1], а й бути підставою для застосування штрафних санкцій. 

^[1] За загальним правилом; у період дії в Україні правового режиму воєнного стану позапланові перевірки на цій підставі не здійснюються.

Водночас звертаємо вашу увагу, що у п. 121.2 ст. 121 ПКУ мова йде саме про (1) ненадання відповіді на запит (тільки щодо запиту, який стосується CRS), а також (2) неподання або (3) подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит.

Відтак, на сьогодні відсутня відповідальність за несвоєчасне надання відповіді на запит податкової, тобто за відповідь податковій із запізненням штрафу не буде. Проте, це лише буква закону, якої податківці не завжди дотримуються, а тому на практиці не можна виключати можливості застосування штрафу і за несвоєчасне надання відповіді.

Крім того, заслуговує на увагу і те, що подання не в повному обсязі документів і інформації теж є підставою для відповідальності. Оцінювати повноту наданого Вами пакету документів звичайно ж буде податкова. Тож, цілком можливий (і навіть ймовірний) варіант, за якого навіть ідеальну та своєчасну відповідь на запит від Вашого підприємства податковий інспектор може визнати «неповною» та у зв’язку з цим накласти штраф.

Також зауважте, що навіть за умови сплати штрафу за ненадання відповіді на запит це не звільняє Ваше підприємство від обов’язку подання інформації.

Отож, наполегливо радимо при отриманні запиту від контролюючого органу звернутися за правовою допомогою до нашого Адвокатського об’єднання, аби точно знати як правильно себе поводити під час листування з податковою та бути впевненим, що Ваші законні права та інтереси перебувають під надійним юридичним захистом.

З метою підтримки повоєнного платіжного балансу, забезпечення стійкості національної грошової одиниці, стабільності валютних надходжень до економіки України та запобігання масового виведення капіталу за кордон, Національний банк України постійно вживає низку макроекономічних і монетарних заходів.

Одним із таких заходів є регламентація граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, за якої центральний банк у регулятивний спосіб встановлює вітчизняним суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності (резидентам України) своєрідні «дедлайни» для оприбуткування валютної виручки (у разі експорту) та надходження товару від іноземного постачальника (при імпорті).

З часу запровадження в Україні правового режиму воєнного стану граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями змінювалися вже декілька разів: з 05 квітня 2022 року відповідні строки були скорочені з 365 до 90 календарних днів, з 8 червня 2022 року вони були збільшені до 120 календарних днів, а з 9 липня 2022 року – до 180 календарних днів. Останні діють і станом на сьогодні.

Тож, у цій сфері характерна динамічність та мінливість правового поля, а тому надзвичайно важливо встигати за всіма змінами та знати про чинні нормативні приписи. 

Так, порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів тягне за собою нарахування пені за кожен день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором або вартості недопоставленого товару (частина 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції»).

До того ж, Законом України № 2260-IX від 12.05.2022 року, який набрав чинності 27 травня 2022 року, Верховна Рада України уповноважила податкові органи на проведення у період воєнного стану документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Тому, на додаток до вищевказаного, відтепер контролюючі органи мають право перевіряти дотримання платниками податків граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями та у разі встановлення фактів щодо недотримання ними останніх – приймати податкові повідомлення-рішення за формою «С» про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Цікавим є і те, що нерідко фактичною підставою для проведення такої перевірки слугує відповідна інформація, повідомлена податковим органам банківськими установами.  

Звертаємо увагу також на те, що такого роду перевірки податкова могла проводити і в період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України COVID-19, за результатами яких платникам податків так само нараховувалася пеня за порушення зазначених граничних строків. 

Тому не варто дивуватися, якщо сьогодні до Вашої компанії завітає податкова та почне проводити перевірку з питань дотримання граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями за періоди, які охоплюють 2017, 2018 чи більш пізні роки. Наразі такі дії є законними.

Як показує судова практика, цей захід податкового контролю набуває все більшої поширеності в наші дні, а тлумачення норм валютного законодавства бізнесом та податковими органами нерідко є діаметрально протилежним, що неминуче призводить до судових спорів.

1. Індивідуальний правовий аналіз Вашої ситуації, надання відповідних усних та письмових консультацій щодо дотримання вимог валютного законодавства щодо граничних строків;

2. Вжиття превентивних заходів для недопущення прострочення Вашою компанією граничних строків, зокрема:

• отримання в Міністерстві економіки України висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів;

• одержання в Торгово-промисловій палаті України сертифікату про форс-мажор та/або відповідної довідки уповноваженої організації (органу) країни розташування контрагента-нерезидента або третьої країни (якщо це визначено умовами контракту);

• звернення у Ваших інтересах до суду або міжнародного комерційного арбітражу із позовною заявою про стягнення з контрагента-нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання ним визначених у контракті строків, та подальше супроводження Вашої компанії у відповідних юрисдикційних процесах;

• вчинення інших заходів у позасудовому (досудовому) порядку;

3. Оскарження в адміністративному та судовому порядках податкових повідомлень-рішень про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.