KROLEVETSKYI
and partners

З метою підтримки повоєнного платіжного балансу, забезпечення стійкості національної грошової одиниці, стабільності валютних надходжень до економіки України та запобігання масового виведення капіталу за кордон, Національний банк України постійно вживає низку макроекономічних і монетарних заходів.

Одним із таких заходів є регламентація граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, за якої центральний банк у регулятивний спосіб встановлює вітчизняним суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності (резидентам України) своєрідні «дедлайни» для оприбуткування валютної виручки (у разі експорту) та надходження товару від іноземного постачальника (при імпорті).

З часу запровадження в Україні правового режиму воєнного стану граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями змінювалися вже декілька разів: з 05 квітня 2022 року відповідні строки були скорочені з 365 до 90 календарних днів, з 8 червня 2022 року вони були збільшені до 120 календарних днів, а з 9 липня 2022 року – до 180 календарних днів. Останні діють і станом на сьогодні.

Тож, у цій сфері характерна динамічність та мінливість правового поля, а тому надзвичайно важливо встигати за всіма змінами та знати про чинні нормативні приписи. 

Так, порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів тягне за собою нарахування пені за кожен день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором або вартості недопоставленого товару (частина 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції»).

До того ж, Законом України № 2260-IX від 12.05.2022 року, який набрав чинності 27 травня 2022 року, Верховна Рада України уповноважила податкові органи на проведення у період воєнного стану документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Тому, на додаток до вищевказаного, відтепер контролюючі органи мають право перевіряти дотримання платниками податків граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями та у разі встановлення фактів щодо недотримання ними останніх – приймати податкові повідомлення-рішення за формою «С» про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Цікавим є і те, що нерідко фактичною підставою для проведення такої перевірки слугує відповідна інформація, повідомлена податковим органам банківськими установами.  

Звертаємо увагу також на те, що такого роду перевірки податкова могла проводити і в період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України COVID-19, за результатами яких платникам податків так само нараховувалася пеня за порушення зазначених граничних строків. 

Тому не варто дивуватися, якщо сьогодні до Вашої компанії завітає податкова та почне проводити перевірку з питань дотримання граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями за періоди, які охоплюють 2017, 2018 чи більш пізні роки. Наразі такі дії є законними.

Як показує судова практика, цей захід податкового контролю набуває все більшої поширеності в наші дні, а тлумачення норм валютного законодавства бізнесом та податковими органами нерідко є діаметрально протилежним, що неминуче призводить до судових спорів.

1. Індивідуальний правовий аналіз Вашої ситуації, надання відповідних усних та письмових консультацій щодо дотримання вимог валютного законодавства щодо граничних строків;

2. Вжиття превентивних заходів для недопущення прострочення Вашою компанією граничних строків, зокрема:

• отримання в Міністерстві економіки України висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів;

• одержання в Торгово-промисловій палаті України сертифікату про форс-мажор та/або відповідної довідки уповноваженої організації (органу) країни розташування контрагента-нерезидента або третьої країни (якщо це визначено умовами контракту);

• звернення у Ваших інтересах до суду або міжнародного комерційного арбітражу із позовною заявою про стягнення з контрагента-нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання ним визначених у контракті строків, та подальше супроводження Вашої компанії у відповідних юрисдикційних процесах;

• вчинення інших заходів у позасудовому (досудовому) порядку;

3. Оскарження в адміністративному та судовому порядках податкових повідомлень-рішень про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.