KROLEVETSKYI
and partners

Ще років з п’ять тому, вивчаючи договір клієнта, юрист, перш за все, звертався до положень цивільного та господарського права, балансуючи права та обов’язки сторін за договором. Однак, податкові зміни останніх років змушують більш ретельно ставитись не лише до тексту договору, але й до вибору контрагента. Інколи копійчана операція з сумнівним (з точки зору податківців) платником податків обертається кількарічним оскарження податкових донарахувань в суді.

Перш ніж вивчати договір по суті, впевніться що працювати з контрагентом, який його пропонує – безпечно.

1. Перш ніж вивчати договір по суті, впевніться що працювати з контрагентом, який його пропонує – безпечно.

Що дивитися?

• Дату державної реєстрації;
• Склад засновників;
• Відкриті виконавчі провадження.

Які висновки зробити?

• Надто «свіжі» юридичні особи потенційно ризиковіші за «старі».
• Одноособовий засновник-іноземець у невеличкому ТОВ без іноземних інвестицій – потенційний ризик та привід запитати додаткові документи, отримати інформацію про кількість юридичних осіб, в яких така особа є засновником.
• Наявність відкритих виконавчих проваджень (особливо, якщо їх багато) свідчить про безумовну наявність проблем у діяльності. Слід, як мінімум, запитати пояснення у контрагента щодо природи таких проваджень та строків виконання виконавчих документів, за якими їх відкрито.

2. Електронний кабінет платника податків (загальна частина, «Реєстри»)

Що дивитися?

• Система оподаткування (загальна/спрощена)
• Статус платника ПДВ

Які висновки зробити?

• Співставити вашу систему оподаткування та контрагента – можливо, для вас існують обмеження щодо співпраці;
• Актуальний статус платника ПДВ: чи дійсний статус, чи є історія анулювань статусу платника податку. Про всі анулювання та їхні підстави краще поцікавитись у контрагента.

3. Сервіс податкової «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера»

Що дивитися?

• Наявність/відсутність податкового боргу у контрагента

Які висновки зробити?

• Наявність податкового боргу може бути тимчасовим, операційним явищем, а може означати потенційну наявність податкової застави у контрагента, і як наслідок – примусове списання коштів з рахунку та інші наслідки, що здатні вплинути на виконання ним зобов’язань за договором.

4. Єдиний державний реєстр судових рішень

Що дивитися?

• Всі судові рішення за кодом та/або назвою підприємства.

Які висновки зробити?

• Мають занепокоїти судові рішення у кримінальних провадженнях, відкритих за ст. 190, 212, 205 (більш давні) Кримінального кодексу України, в яких безпосередньо згадується контрагент, оскільки податкова розцінює наявність таких рішень як «ризиковість»;
• Наявність судових рішень про оскарження рішень податкових органів про віднесення до ризикових платників податків, рішень про відмову у реєстрації податкових накладних тощо. Наявність таких рішень, особливо, якщо їх багато, свідчить про ризики виникнення подібних проблем і за операціями з вашим підприємством.

5. Спеціальний інструмент для платників ПДВ – адвокатський запит/запит на доступ до публічної інформації/звернення особи до податкової.

Що спитати?

• Чи належить контрагент до переліку «ризикових» платників податків?

Які висновки зробити?

• Насправді, жодних, оскільки відсутність платника у такому переліку на момент запиту не означає неможливість його потрапляння в таку категорію у майбутньому. Проте, позитивна відповідь податкової може стати у нагоді, у разі виникнення питань щодо цього контрагента під час майбутніх планових та позапланових перевірок.

Звісно, що цим інструментом доцільніше користатись лише у разі укладання довгострокових контрактів та/або у разі, якщо планується здійснення господарських операцій на значні суми.

Звичайно, всі ці відомості можна перевірити і в інших сервісах (Opendatabot, Youcontrol тощо).

Навіть якщо «портрет» сприятливий (а тим більше – якщо ні), слід подбати про можливі податкові наслідки співпраці ще на етапі укладення договору.

Суть в тому, щоб зібрати максимум інформації, яка дає розуміння «портрета» контрагента.

1. Якщо ви покупець – платник ПДВ:

Максимально пов’язати строк на оплату придбаного товару/роботи/послуги до факту реєстрації податкової накладної.

Наголосимо, що з огляду на неоднозначну судову практику, стягнення штрафних санкцій або збитків, навіть якщо це передбачено умовами договору, не можна назвати ефективним інструментом договірного регулювання.

2. Якщо ви продавець – платник ПДВ:

Максимально пов’язати строк повернення грошових коштів у разі повернення товару до факту реєстрації розрахунку коригування кількісних та якісних показників до податкової накладної.

3. Якщо це співпраця із суб’єктом, діяльність якого ліцензується, потребує значних матеріальних та трудових ресурсів:

Внести до договору положення, яке буде містити інформацію про реквізити дозвільних документів контрагента, а також встановлює обов’язково контрагента надати копію дозвільного документа, документа, що підтверджує наявність матеріальних ресурсів для виконання таких робіт (наприклад, форму 20-ОПП, баланс, бухгалтерську довідку) та копію штатного розпису.

І не забути проконтролювати виконання цього обов’язку 🙂

4. Якщо ви укладаєте договір з фізичною особою , в т.ч. ФОП:

Перевірити положення договору «оком» інспектора Держпраці та податкової – чи не причаїлися в ньому положення, які можуть бути визнані «прихованими трудовими відносинами». Як «оберіг» також можна доповнити договір розділом «Декларації», яким оголосити, що правовідносини за цим договором не є трудовими, а також визначити обов’язки сторін стосовно самостійного звітування про доходи, сплати податків, тощо. При спілкуванні з інспекторами іноді допомагає.

Це дуже узагальнені рекомендації, однак, сподіваємося, вони стануть вам в нагоді в «гарячий» договірний період.