01 серпня 2023 року набрав чинності Закон України № 3219-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану” (далі – Закон).
Одним із найважливіших рішень, впроваджених Законом, є скасування спеціального єдиного податку зі ставкою 2% доходу (далі – Спеціальний єдиний податок або Особливості оподаткування).
Що це означає та до чого призведе?
Розглянемо детальніше.
І. ІНСТИТУЦІЙНІ НАСЛІДКИ СКАСУВАННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО ЄДИНОГО ПОДАТКУ.
Наслідки скасування Спеціального єдиного податку для платників податків, які застосували Особливості оподаткування, безпосередньо залежать від наявності та змісту їх волевиявлення станом на 31 липня 2023 року.
A. Якщо платник податків до 31 липня 2023 року самостійно подав заяву про відмову від використання Особливостей оподаткування.
У такому разі Особливості оподаткування припиняють застосовуватися до нього з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення.
За загальним правилом платник податків вважається таким, що застосовує систему оподаткування, на якій він перебував до обрання Особливостей оподаткування.
Виняток: якщо у заяві про відмову від використання Особливостей оподаткування, платник податку зазначив про перехід на загальну систему оподаткування.
Наприклад, платник податків подав до контролюючого органу заяву про відмову від використання Особливостей оподаткування 15 червня 2023 року. Тоді вже з 1 липня 2023 року до такого платника не застосовуються Особливості оподаткування та натомість він:
B. Якщо платник податків станом на 31 липня 2023 року використовував Особливості оподаткування та не відмовилися від їх використання самостійно (і до переходу на такі Особливості був платником єдиного податку).
У цьому випадку такий платник податків з 1 серпня 2023 року автоматично вважається платником єдиного податку тієї групи єдиного податку (щодо платників податку третьої групи – тієї самої системи оподаткування), на якій він перебували до моменту переходу на застосування Особливостей оподаткування.
C. Якщо платник податків станом на 31 липня 2023 року використовував Особливості оподаткування та не відмовилися від їх використання самостійно (і до переходу на такі Особливості не був платником єдиного податку).
У цьому випадку такий платник податків з 1 серпня 2023 року автоматично вважається таким, що застосовує систему оподаткування, на якій такий платник податків перебував до обрання Особливостей оподаткування.
D. Якщо суб’єкт господарювання при державній реєстрації одразу обрав Спеціальний єдиний податок (новостворені суб’єкти господарювання).
Такі новостворені суб’єкти господарювання з 1 серпня 2023 року автоматично вважаються платниками єдиного податку третьої групи із ставкою 5%.
E. Право повторного переходу платника податків на спрощену систему оподаткування або якщо платника податків не влаштовує “автоматичне” повернення на загальну систему оподаткування.
У 2023 звітному році суб’єкти господарювання,
1) які у 2023 році використовували Особливості оподаткування та втратили право або самостійно відмовилися від використання Особливостей оподаткування та були переведені на загальну сплату оподаткування, або
2) щодо яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, мають право у 2023 році повторно здійснити перехід (обрати) на спрощену систему оподаткування, в тому числі у разі повторної протягом 2023 року державної реєстрації фізичною особою – підприємцем, шляхом подання заяви за загальною процедурою.
При цьому у разі подання заяви до 1 вересня 2023 року суб’єкт господарювання вважається платником єдиного податку з 1 серпня 2023 року (крім єдиного податку третьої групи із ставкою 3%, якщо така особа станом на 1 серпня 2023 року не зареєстрована платником податку на додану вартість).
ІІ. ПДВ-НАСЛІДКИ СКАСУВАННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО ЄДИНОГО ПОДАТКУ.
Закон автоматично відновлює права та обов’язки платника ПДВ при переході платника зі Спеціального єдиного податку на загальну систему оподаткування.
У зв’язку з цим, Закон покладає на таких платників ПДВ додаткові обов’язки
у зв’язку з вчиненими “перехідними” операціями[1].
[1] Тут і надалі під “перехідними” операціями розуміються операції з відвантаження (надання) товарів (робіт, послуг), які було розпочато в період дії однієї системи оподаткування та завершено вже в період дії іншої системи оподаткування. Наприклад, мова йде про операції, які було розпочато в період сплати Спеціального єдиного податку та завершено в період сплати податку на прибуток підприємств.
Так, у п.п. 91.2 п.п. 91 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПК) передбачається, що платники податків, для яких відновлена реєстрація платником ПДВ, зобов’язані не пізніше 31 жовтня 2023 року нарахувати “умовні” податкові зобов’язання[2] за товарами, необоротними активами, придбаними/виготовленими/ввезеними на митну територію України з ПДВ до початку застосування Особливостей оподаткування та які використані (поставлені, реалізовані) в період застосування Особливостей оподаткування.
[2] Податкові зобов’язання з ПДВ, які визначені у п. 198.5 ст. 198 ПК.
При цьому, база оподаткування при нарахуванні “умовних” податкових
зобов’язань визначається:
У свою чергу, відповідно до п.п. 91.2.1 п.п. 91 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПК, платники податків, для яких відновлена реєстрація платником ПДВ, не пізніше 31 жовтня 2023 року включають до складу податкового кредиту суми ПДВ, що були сплачені під час ввезення товарів, необоротних активів у період застосування Особливостей оподаткування.
При цьому, такі платники податків зобов’язані не пізніше 31 жовтня 2023 року нарахувати “умовні” податкові зобов’язання за товарами, необоротними активами, ввезеними на митну територію України та використаними (поставленими, реалізованими) в період застосування Особливостей оподаткування.
У цьому випадку нарахування податкових зобов’язань здійснюється в тому звітному періоді, в якому суми ПДВ, що були сплачені при ввезенні таких товарів, необоротних активів під час застосування Особливостей оподаткування включено до складу податкового кредиту.
При цьому, база оподаткування при нарахуванні “умовних” податкових зобов’язань за необоротними активами визначається за правилами, викладеними у п.п. 91.2 п.п. 91 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПК, а за товарами – виходячи з митної вартості.
Водночас, Закон визначає, що сума ПДВ, сплачена при ввезенні товарів на митну територію України за період, протягом якого платник податку застосовував Особливості оподаткування, в обрахунку показника ΣМитн[3].
[3] Загальна сума ПДВ, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України.
Проаналізовані приписи Закону дозволяють сформулювати такі висновки:
[4] Тобто, жовтень 2023 року є останнім звітним (податковим) періодом, у податковій звітності за який такі “умовні” податкові зобов’язання можуть бути задекларовані.
2. “Умовні” податкові зобов’язання за “перехідними” операціями мають бути відображені у декларації з ПДВ за той податковий період, в якому вони були нараховані (в якому була складена відповідна зведена податкова накладна).
3. Платник після відновлення реєстрації платником ПДВ має право включити до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені ним виключно за операціями з ввезення на митну територію України товарів, необоротних активів, вчиненими ним під час застосування Особливостей оподаткування. Віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у такому разі має бути здійснено не пізніше 31 жовтня 2023 року на підставі відповідних митних декларацій.
4. У разі придбання товарів, необоротних активів з ПДВ, яке мало місце під час перебування такого платника на Спеціальному єдиному податку, такий платник не може включити до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені у вартості товарів, необоротних активів.
5. Після відновлення реєстрації платником ПДВ платники зобов’язані протягом 60 календарних днів зареєструвати податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, здійснених та незареєстрованих в ЄРПН ними до переходу на Спеціальний єдиний податок (цей обов’язок випливає з абз. 13 п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПК);
6. Строк на включення до податкового кредиту сум ПДВ[5] (за зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, у тому числі складеними до введення воєнного стану на території України), починаючи з 01 серпня 2023 продовжується на ту кількість днів, протягом яких платник податку мав право на включення сум ПДВ до податкового кредиту, які припадають на період починаючи з дати введення воєнного стану на території України і до 01.08.2023.
[5] Строк для формування податкового кредиту визначений у п. 198.6 ст. 198 ПК та становить 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Наприклад, сума ПДВ, зазначена у податковій накладній з датою складання 01.01.2022 та зареєстрована в ЄРПН, може бути включена покупцем до складу податкового кредиту не пізніше 08.06.2024, тобто, у податковій звітності за червень 2024 року.
ІІІ. НОВЕЛИ ЩОДО ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ У ЗВ’ЯЗКУ ЗІ СКАСУВАННЯМ СПЕЦІАЛЬНОГО ЄДИНОГО ПОДАТКУ.
З метою усунення подвійного оподаткування “перехідних” операцій Законом запроваджуються такі положення:
2. Фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму доходу у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) у такому періоді, в частині суми їх попередньої (авансової) оплати, отриманої під час перебування платника на Спеціальному єдиному податку, та оподаткованого єдиним податком. Водночас фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму собівартості відвантажених (наданих) таких товарів (робіт, послуг), що врахована у податковому (звітному) періоді у складі витрат;
3. У разі отримання під час перебування платника на Спеціальному єдиному податку попередньої (авансової) оплати частини вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) у подальшому у звітному (податковому) періоді перебування такого платника на сплаті податку на прибуток підприємств, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму частини собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у такому періоді у складі витрат, яка так відноситься до собівартості таких товарів (робіт, послуг), як сума такої попередньої (авансової) оплати до загальної вартості таких відвантажених (наданих) товарів (робіт, послуг).
Наведені вище положення:
Окрім питань щодо “перехідних” операцій, Законом також встановлені особливості справляння податку на прибуток підприємств у зв’язку зі скасуванням Спеціального єдиного податку, а саме:
2. Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності, визначений за попередній річний звітний період – 2022 рік, не перевищує 40 мільйонів гривень, у 2023 році встановлюється річний звітний період;
3. Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності, визначений за попередній річний звітний період – 2022 рік, перевищує 40 мільйонів гривень, у 2023 році встановлюється базовий квартальний звітний період.
4. Для цілей (1) визнання господарської операції контрольованою, (2) визначення об’єктів оподаткування податком на прибуток підприємств, (3) встановлення для окремих платників річного податкового (звітного) періоду, обсяг річного доходу від будь-якої діяльності платника податку на прибуток підприємств обчислюється за весь звітний 2023 рік, у тому числі з урахуванням доходів, отриманих за періоди 2023 року, в яких такий платник податку перебував на сплаті Спеціального єдиного податку.
5. Для цілей розрахунку амортизації платники податків враховують суму залишкової вартості основних засобів та нематеріальних активів, які були введені в експлуатацію до переходу платника на сплату Спеціального єдиного податку та під час його сплати. Ця сума визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації (у тому числі під час перебування на сплаті Спеціального єдиного податку).
6. Для цілей застосування у 2023 році податкових різниць, передбачених у п. 140.2 ст. 140 ПК (так звана “тонка капіталізація”):
– не враховуються нараховані у бухгалтерському обліку під час перебування на сплаті Спеціального єдиного податку проценти за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з нерезидентами;
– не враховуються суми фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за період перебування на сплаті Спеціального єдиного податку;
– сума боргових зобов’язань, що виникли за операціями з нерезидентами, та сума власного капіталу визначаються як середнє арифметичне значень таких боргових зобов’язань та відповідно власного капіталу на початок звітного періоду визначення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та на кінець відповідного звітного податкового періоду з цього податку з урахуванням процентів, зазначених у п. 140.3 ст. 140 ПК.
7. Для цілей застосування у 2023 році податкових різниць при здійсненні експортно-імпортних операцій (передбачені п.п. 140.5.4 та 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 ПК), не враховується вартість придбаних або реалізованих товарів (робіт, послуг) у періоди перебування на сплаті Спеціального єдиного податку.
8. Для цілей застосування у 2023 році податкових різниць при нарахуванні роялті (передбачені п.п. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПК), не враховується сума роялті, відображена у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування за періоди перебування на сплаті Спеціального єдиного податку.
9. Для цілей застосування у 2023 році податкових різниць за операціями з інструментами власного капіталу (передбачені п.п. 140.4.6 п. 140.4 та п.п. 140.5.8 п. 140.5 ст. 140 ПК), не враховуються суми дооцінки та уцінки, враховані у фінансовому результаті до оподаткування на інструменти власного капіталу, перекласифіковані у фінансові зобов’язання, за періоди перебування на сплаті Спеціального єдиного податку.
Які документи повинен мати з собою працівник підприємства та яким чином підтвердити наявність права на відстрочку для виїзду у службове відрядження за межі України – читайте на нашому сайті
Завершилася друга частина податкової саги з мораторієм на податкові перевірки! Фінал доволі прогнозований: з 08 грудня 2023 року Закон № 3453-ІХ набрав чинності! Головний зміст Закону – скасування “воєнного” мораторію на податкові перевірки. Але не повністю!
Це перший випадок скасування Апеляційною Палатою обвинувального вироку ВАКС із одночасним виправданням усіх обвинувачених у практиці роботи цього суду.
Читайте всі новини KROLEVETSKYI and Partners на цій сторінці
Всі новиниПідпишіться на нашу розсилку, щоб отримувати спеціалізовані новини про продукти, оновлення та спеціальні запрошення.
Ви підписалися на повідомлення!